Розуміння самосуду: позитивний і негативний вплив на психічне здоров’я

Самоосуд — це процес оцінки себе, власних здібностей або власної поведінки. Це включає в себе судження про себе та власну продуктивність, часто в порівнянні з іншими або з деякими стандартами чи очікуваннями. Самоосуд може бути як позитивним, так і негативним, залежно від контексту та точки зору людини.

Наприклад, людина може брати участь у самоосуді, коли розмірковує про власні сильні та слабкі сторони або коли оцінює власну роботу чи досягнення. Самоосуд також може передбачати створення припущень щодо себе, наприклад, припущення, що людина недостатньо хороша або що вона ніколи не досягне певної мети.

Самоосуд може мати як позитивний, так і негативний вплив на психічне здоров’я. З одного боку, самоосуд може спонукати людей вдосконалювати себе та свою роботу. Це також може допомогти людям розвинути почуття особистої відповідальності та підзвітності. З іншого боку, надмірне самоосудження може призвести до негативних розмов із собою, низької самооцінки та депресії. Це також може створити нереалістичні очікування та призвести до перфекціонізму.

Ось кілька прикладів самоосуду:

1. Критикувати себе за помилки або невідповідність очікуванням.
2. Порівнювати себе з іншими несприятливо.
3. Припускати, що людина недостатньо хороша або ніколи не досягне певної мети.
4. Зловтішати себе через уявні недоліки чи невдачі.
5. Негативні розмови з собою або самокритика.
6. Очікувати від себе досконалості та ставати надмірно критичним, коли допускаються помилки.
7. Зупинка на минулих помилках або невдачах, а не зосередження на сьогоденні та майбутньому.
8. Надмірна самокритичність і зневажливе ставлення до власних досягнень і сильних сторін.
9. Припускати, що людина не варта любові чи прийняття.
10. Участь у саморуйнівній поведінці в результаті негативного самоосуду, наприклад, зловживання психоактивними речовинами або самоушкодження.