Розуміння антипрофспілкової тактики на робочому місці

Антиробочі стосуються політики або дій, спрямованих на запобігання або підрив створення профспілок або колективних переговорів. Вони можуть включати:

1. Антипрофспілкова пропаганда: роботодавці можуть використовувати пропаганду, щоб перешкодити працівникам вступати в профспілки, зображуючи профспілки як непотрібні або шкідливі.
2. Знищення профспілок: роботодавці можуть застосовувати тактику знищення профспілок, наприклад, звільняти працівників, які підтримують профспілку, залякувати пропрофспілкових працівників або наймати постійну заміну для страйкуючих працівників.
3. Правові проблеми: роботодавці можуть оскаржувати законність профспілкових організацій або колективних договорів у суді.
4. Закони про право на працю: ці закони забороняють роботодавцям вимагати від працівників вступу до профспілки або сплати профспілкових внесків як умови працевлаштування.
5. Працевлаштування за власним бажанням: ця доктрина дозволяє роботодавцям звільняти працівників з будь-якої причини, включаючи підтримку профспілки.
6. Зустрічі з аудиторією: роботодавці можуть вимагати, щоб працівники відвідували збори, де їм демонструють антипрофспілкову пропаганду.
7. Наймання на постійну заміну: роботодавці можуть наймати нових працівників на заміну страйкуючих, ускладнюючи страйкуючим повернення на роботу.
8. Подання до суду на профспілку: роботодавці можуть подати до суду на профспілку про відшкодування збитків, стверджуючи, що дії профспілки завдали їм фінансової шкоди.
9. Погроза перемістити компанію: роботодавці можуть погрожувати перемістити компанію в інше місце, якщо працівники проголосують за об’єднання в профспілку.
10. Залякування та примус: роботодавці можуть використовувати залякування та примус, щоб перешкодити працівникам підтримувати профспілку, наприклад, погрожуючи звільнити працівникам, які підтримують профспілку, або створюючи вороже робоче середовище.